Зробити резюме статті:
Чатгпт
Детектор JUNO, вигляд зовні. (Фото: JUNO)
Цей об’єкт став результатом більш ніж десятирічної підготовки та будівництва і вже почав збір перших наукових даних.
Головна мета JUNO — визначити порядок мас нейтрино, однієї з найзагадковіших частинок Всесвіту. Нейтрино називають «частинками-привидами», адже вони майже не мають маси і рідко взаємодіють з іншою речовиною. Існує три типи нейтрино, які постійно переходять одне в одне завдяки явищу осциляції. Водночас фізики досі не встановили, яке з них найважче, а яке — найлегше.
Центральна система JUNO — це акрилова сфера діаметром 35,4 метра, заповнена 20 тисячами тонн рідкого сцинтилятора. При взаємодії з антинейтрино ця речовина випромінює крихітні спалахи світла. Їх фіксують десятки тисяч чутливих фотоелектронних помножувачів, розташованих навколо сфери, перетворюючи світлові сигнали на дані для аналізу. Сферу занурено у басейн з ультрачистою водою, що забезпечує додатковий захист від зовнішніх завад.
JUNO виявлятиме антинейтрино, які утворюються на атомних електростанціях Тайшань та Янцзян, що розташовані за 53 кілометри від обсерваторії. Аналіз їхнього енергетичного спектра допоможе встановити порядок мас нейтрино без спотворень, які зазвичай виникають під час проходження частинок крізь земну матерію.
За словами професора Ван Іфана з Інституту фізики високих енергій, запуск JUNO став «історичною віхою», що дозволить відповісти на фундаментальні питання про природу матерії та Всесвіту.
Обсерваторія розрахована на 30 років роботи. Вона також відкриває можливості для нових досліджень: від вивчення нейтрино Сонця та наднових до пошуку гіпотетичних нових типів частинок і навіть розпаду протонів. У проєкті беруть участь понад 700 дослідників із 74 установ у 17 країнах.
Перші результати вже перевершили очікування, підтвердивши високу ефективність установки. У майбутньому вчені планують використати JUNO і для пошуку явищ на кшталт безнейтринного подвійного бета-розпаду, що може перевернути сучасні уявлення про фізику елементарних частинок.