Ця прописна істина вбита в голову з перших уроків водіння. Однак, у гонитві за цією життєво важливою рідиною, багато власників авто роблять не менш серйозну помилку: переливають оливу вище максимальної позначки на щупі. Це часто відбувається з найкращих намірів — «нехай буде із запасом», «це ж не страшно», «олива все одно згорить».
На жаль, цей «запас» перетворюється на тихого, прихованого ворога для кількох ключових систем вашого автомобіля. Надлишок оливи в двигуні — це не просто незручність, це ланцюгова реакція, яка може призвести до руйнування ущільнювачів, виходу з ладу каталізатора і значного підвищення витрат на ремонт.
Колінчастий вал і спінювання
Найбільш критичний і безпосередній наслідок переливу оливи відчуває колінчастий вал і, зокрема, його противаги. У нормальному режимі олива знаходиться у піддоні (картері), а колінчастий вал обертається над нею. Коли рівень оливи перевищує максимальну позначку, противаги колінчастого вала починають буквально збивати її. Це створює ефект міксера, який перетворює рідку оливу на піну, насичену повітрям.
Чому це небезпечно? Основна функція моторної оливи — створення тонкої, стійкої плівки між рухомими металевими частинами (підшипниками, шийками). Коли ж олива стає піною, ця плівка руйнується. Піна набагато гірше змащує, ніж рідина, оскільки повітряні бульбашки, що містяться в ній, руйнують гідродинамічний клин. Це призводить до масляного голодування, адже, незважаючи на надлишок, двигун відчуває локальне голодування, особливо у верхній частині (розподільний вал, гідрокомпенсатори).
Як наслідок, підшипники колінчастого та розподільчого валів починають працювати «на сухо», що різко збільшує тертя, знос і температуру, скорочуючи ресурс двигуна. Крім того, через погіршення змащувальних та охолоджуючих властивостей, загальна температура оливи зростає, прискорюючи її деградацію. Спінювання, викликане надлишком, є такою ж руйнівною проблемою, як і робота на мінімальному рівні.
Удар по ущільнювачах та сальниках
Коли в картері виникає надлишок оливи, це створює надмірний тиск картерних газів. Система вентиляції картера (PCV-система) розрахована на певний об’єм цих газів та пари оливи. Якщо оливи занадто багато, колінчастий вал інтенсивніше викидає її в простір картера, що призводить до різкого зростання внутрішнього тиску.
Цей підвищений тиск, який нікуди подіти, починає шукати найслабші місця, щоб вийти. Цими слабкими місцями є сальники колінчастого та розподільчих валів та різноманітні прокладки (наприклад, прокладка клапанної кришки). Наслідки виглядають як витікання оливи через сальники і прокладки.
Це не тільки призводить до необхідності заміни ущільнювачів, але й до постійного забруднення підкапотного простору, а іноді й ременя ГРМ (що може призвести до його зісковзування чи обриву). Крім того, система вентиляції картера не справляється з таким об’ємом масляного туману. Надлишок оливи може забити клапан (PCV), що, у свою чергу, ще більше підвищує тиск і прискорює течі.
Загроза для каталізатора та свічок запалювання
Надлишок оливи, змішаний із картерними газами, починає інтенсивно закидатися через систему вентиляції картера у впускний колектор. Це відкриває шлях до двох дуже дорогих поломок.
Каталізатор: Олива, потрапляючи у впускний колектор, потім згоряє у камері згоряння, але не повністю. Продукти її згоряння (зола та незгорілі вуглеводні) потрапляють у каталітичний нейтралізатор. Цей процес швидко засмічує та отруює каталізатор, різко знижуючи його ефективність. У кінцевому підсумку, каталізатор виходить з ладу, і вам доведеться заплатити значну суму за його заміну, щоб уникнути проблем із вихлопом та екологічними стандартами.
Свічки запалювання та лямбда-зонд: Згоряння оливи призводить до утворення нагару на свічках запалювання. Це погіршує іскроутворення, викликаючи проблеми із запуском і нестабільну роботу двигуна. Крім того, неповне згоряння оливи засмічує лямбда-зонд (датчик кисню), змушуючи електронний блок керування (ЕБУ) неправильно готувати паливно-повітряну суміш, що призводить до підвищеної витрати пального та зниження потужності.
Як уникнути переливу
Уникнути проблеми надлишку оливи набагато простіше, ніж її усунути. Потрібно лише дотримуватися двох простих правил.
По-перше, перевіряйте рівень правильно. Це має відбуватися на холодному або достатньо остиглому двигуні (через 10−15 хвилин після зупинки), щоб вся олива стекла у піддон. Автомобіль повинен стояти на ідеально рівній горизонтальній поверхні. Перевірка на гарячому двигуні, що стоїть на схилі, гарантовано дасть невірний результат.
По-друге, дотримуйтесь принципу поступовості при доливанні. Якщо рівень знаходиться на позначці «Min», не варто одразу виливати всю літрову банку. Доливайте оливу малими порціями (100−150 мл), роблячи паузи та повторно перевіряючи рівень. Відстань між позначками «Min» і «Max» на щупі зазвичай становить близько одного літра. Ваше завдання — довести рівень до верхньої риски «Max» або трохи нижче неї. Це дасть двигуну достатній обсяг, але при цьому забезпечить необхідний простір для обертання колінчастого вала, запобігаючи спінюванню.
Надлишок оливи в двигуні — це не «запас міцності», а прихована загроза, яка змушує працювати на знос сальники, забруднює критично важливі компоненти і може вивести з ладу дорогий каталізатор. Пам’ятайте: в обслуговуванні автомобіля точність важливіша за надмірність.