Зробити резюме статті:
Чатгпт
Місцевість Kvemo Bolnisi в наш час (Фото: Cranfield University)
Це місце вивчали й раніше, адже там знайшли багато гематиту — мінералу з оксидом заліза, а також шлаку — відходів від плавлення металів. Довгий час вважали, що в цій майстерні виплавляли залізо. Однак команда антропологічних археологів Натаніеля Ерб-Сатулло та Боббі Климчук з Університету Кренфілда (Велика Британія) дійшла іншого висновку.
Завдяки хімічному аналізу та дослідженням під мікроскопом вони встановили, що залізна руда тут не була головним матеріалом — її використовували як флюс. Це речовина, яку додають до печі, щоб покращити плавлення іншого металу — у цьому випадку міді.
Це означає, що залізо люди, ймовірно, відкрили випадково, експериментуючи в мідних печах, а не як окремий винахід. Така гіпотеза існувала раніше, але доказів було мало.
«Ми бачимо свідоме використання оксиду заліза під час плавлення міді», — пояснив Ерб-Сатулло. — «Це показує, що металурги того часу розуміли цю речовину як окремий матеріал і вивчали її властивості у печі».
За його словами, саме такі експерименти мідників могли стати ключем до розвитку залізної металургії.
Залізна доба тривала близько 700 років і стала періодом великих змін. Люди вдосконалили землеробство, з’явилися нові знаряддя праці та жорстокіші війни — усе завдяки твердому й міцному металу.
Хоча це лише одна майстерня, дослідники порівнюють її з іншими подібними місцями, зокрема в Ізраїлі. Важливо, що родовища заліза часто розташовані поруч із мідними, тож подібні процеси могли відбуватися в різних регіонах.
«Залізо — ключовий метал для промисловості, але через відсутність письмових джерел, іржавіння та нестачу досліджень знайти його витоки дуже складно», — сказав Ерб-Сатулло. — «Саме тому знахідки у Kvemo Bolnisi такі важливі».
Це відкриття знову змінює уявлення про ту епоху. Окрім технологій, на перехід від Бронзової до Залізної доби також впливали торгівля, політика та логістика.
«Є в цьому певна краса — ми можемо використовувати сучасні технології, щоб зрозуміти мислення давніх майстрів», — зазначив Ерб-Сатулло. — «І все це завдяки аналізу шлаку — непомітних грудок відходів, що зберегли сліди минулого».