Генетично модифікована легеня працювала 9 днів у тілі людини — нове дослідження / NV

Генетично модифікований орган функціонував у тілі пацієнта зі встановленою смертю мозку протягом дев’яти днів, перш ніж були зафіксовані ознаки відторгнення.

Експеримент провела команда Першої лікарні Медичного університету Гуанчжоу під керівництвом хірурга Цзяньсина Хе. Пацієнтом став 39-річний чоловік, у якого після крововиливу до мозку лікарі офіційно констатували смерть мозку. Його родина дала згоду на участь у дослідженні.

Донором виступила спеціально вирощена мініатюрна свиня з Бами, якій за допомогою CRISPR відредагували шість генів для зниження ризику відторгнення. Під час операції ліва легеня тварини була пересаджена у грудну порожнину людини та з’єднане з дихальними шляхами, артеріями й венами. Пацієнту призначали імунодепресанти, дозу яких постійно коригували.

Перші години після втручання не показали ознак гострого відторгнення. Однак уже через 24 години виник сильний набряк, а на третій і шостий день спостерігалося антитіло-опосередковане пошкодження тканин. Попри це орган функціонував дев’ять днів, що стало рекордом для такого типу трансплантацій.

Фахівці підкреслюють, що легкі є одним із найскладніших органів для пересадки через їхній безпосередній контакт із зовнішнім середовищем. Вони мають потужні імунні механізми захисту, що ускладнює прийняття донорського органа.

«Нам вдалося уникнути найнебезпечнішої реакції — надгострого відторгнення. Це важливий перший крок», — зазначили дослідники у статті, опублікованій у журналі Природна медицина.

Вчені наголошують, що для подальшого розвитку ксенотрансплантації необхідно вдосконалити імунодепресивні схеми, покращити генетичні модифікації тварин і виробити стратегії збереження органів.

Попри складнощі, цей прорив дає надію мільйонам пацієнтів у світі, які потребують пересадки легень, але стикаються з катастрофічним дефіцитом донорських органів.